Літературні читання "Шевченкове слово у віках не старіє"








Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це невипадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним.
Шевченко- різний. Він бунтар. Він пророк. Він закоханий. Він - живий.
Шевченко - це не портрет у вишитому рушнику. Це живий нерв нашої нації.
Кажуть, час стирає імена. Але слово Кобзаря - це метал, загартований у вогні. Воно не старіє, бо в ньому зашифрований код нашої волі.
І поки ми читаємо його - він живий. А значить, живі і ми.
З нагоди цієї дати бібліотекар Круподеринської сільської бібліотеки-філії Лариса Маліченко спільно з учителем української мови та літератури Круподеринської гімназії Світланою Яненко підготували та провели літературні читання " Шевченкове слово у віках не старіє" для учнів 5-9 класів.
Мова йшла проте, яким був Тарас Григорович в житті: його вдача, таланти, оточення, слава. Розповідь супроводжувалася яскравими слайдами та відео-показом про життя і творчість Кобзаря.
Учасники заходу поринули у безмежний світ Шевченкової поезії. Юні користувачі читали напам'ять вірші та уривки з поеми: "Садок вишневий коло хати", " Зоре моя вечірняя", " Реве та стогне Дніпр широкий", "Заповіт" .
Літературні читання продовжились вікториною за творами Шевченка.
Родзинкою заходу стало те, що Юрій Сербин приніс власноруч намальований портрет Шевченка.
Захід доповнила книжкова викладка літератури "Вогонь Тарасової світлиці" .

 

Коментарі