Про нас

    Наше село Круподеринці розкинулось на правому березі річки Чумгак. Чудове  село особливо влітку, коли сонце тоне в хвилях ріки, коли каштани, верби, явори розпускають своє розкішне листя над оселями.

   В ті далекі 30-ті роки дбали про розвиток культури на селі. На початку 30-х років уже велися розмови про розвиток бібліотек, хат-читалень. Так і у  нашому селі було відкрито хату-читальню, але там не було чого читати, окрім пожовклих плакатів на агрономічні теми та двох газет. І ось тоді з настирливим своїм характером Ковтун Василь Федорович домігся, щоб у селі відкрили бібліотеку. Він неодноразово підходив до голови колгоспу, до правління з проханням придбати хоч трішки книг, і таки домігся. В селі було відкрито бібліотеку з початковим фондом в декілька десятків книг та періодичних видань. Бібліотека, за розповідями старожилів, налічувала 500 примірників літератури.  За часів Великої Вітчизняної війни була лише хата-читальня і після кличу «книга в дарунок бібліотеці» було відкрито бібліотеку з таким фондом. Здавали що хто мав. Це книги релігійного характеру, книги Т. Г. Шевченка, пізніше придбали твори класиків  Л. Українки, Квітки-Основ’яненка, І. Франка і вже в 1958 році була придбана «Большая Советская Энциклопедия» в 52 томах. Ці  книги були особливого характеру і видалити їх лише в бібліотеці на декілька годин. У повоєнні роки село було розділене на два колгоспи. Один 13-річчя РСЧА, а другий 13-річчя Жовтня, тому в селі було два клуби та дві бібліотеки – сільська і колгоспна.

   З 2 грудня 1961 року наш колгосп став називатись «Дружба», а зараз СТОВ Агрофірма «Дружба». Після утворення двох бібліотек, сільською довгий час завідував Климашенко Іван Трохимович, а колгоспною – Яненко Василь Арсентійович. Деякий час його підміняла Лисенко Надія Ільківна. І лише коли в селі було збудовано добротний красень – новий Будинок культури в 1969 році бібліотеки об’єднали в одну, бо в ньому виділили приміщення для бібліотеки – це сталося в цьому ж році. З 1969-1970 роки працював бібліотекарем Рудник Михайло Дмитрович. Тоді бібліотечний фонд становить 4899 примірників, потім – Бойко Анатолій Іванович (1970 – 1971), Граб Варвара Григорівна – 1971 рік. З 1971 року по 2012 рік  найдовше працювала Житинська Надія Петрівна. Це були роки росту та розквіту бібліотечної справи. Житинська Надія Петрівна - бібліотекар  з великої літери, за нею ціла бібліотечна епоха. В ті роки бібліотекарі були частими гостями на фермі, в тракторній бригаді, читацькі конференції, голосні читання. Завжди була першою в соціалістичному змаганні між бібліотеками. Виїзні семінари  в сільських бібліотеках, школи передового досвіду, пересувки на тракторних бригадах, фермах, пункти видачі літератури, обов’язкова участь бібліотекарів в художній самодіяльності.

Та нажаль   з 90 – х років xxст. починається новий етап в історичній долі України. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголошує Акт про державну незалежність України. Період становлення України, як незалежної держави, вкрай негативно позначився на розвитку бібліотек. Значне зменшення фінансування, неповна зайнятість фахівців.   Бібліотекарі мужньо переживали наслідки економічної кризи, навчилися працювати в нових умовах господарювання. Через недостатнє фінансування різко зменшився обсяг надходження нової літератури.

В 2013 р. на зміну старшому поколінню прийшла молода та ініціативна Маліченко Лариса Володимирівна. Завдяки її наполегливості і небайдужого ставлення  голови села Житинського Валерія Васильовича  для бібліотеки в 2017 році придбано  комп’ютерну техніку,  дві книжкові  виставки.

Наша  сільська бібліотека отримала комплект комп’ютерної техніки: ноутбук, комп’ютер, принтер/ сканер/ копір та доступ до мережі Інтернет. Кошти для закупівлі були виділені з бюджету Круподеринської сільської ради. Книжкові виставки прикрашають інтер’єр бібліотеки, використовуємо для масових заходів які проводимо в школі та будинку культури.